<< Главная страница

ЛЕГЕНДИ, ПЕРЕКАЗИ, БУВАЛЬЩИНИ ЧЕРВОНА МОГИЛА



Категории Усна Народна Творчiсть ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал ...Сталося те дуже давно. Ще як земля наша руська вiд татарськоï неволi стогнала. Велику бiду тодi народ терпiв. Як лютий вiтер, налiтала щоразу на село дика орда. Вона залишала пiсля себе тiльки море слiз i кровi. Одного разу, розказують, щоб захистити себе вiд нових несподiваних нападiв, жителi села вирiшили варту виставити. Але де? Степ навколо був рiвний i безмежний. В такому степу i в сонячну днину далеко не побачиш. Тодi хтось iз жителiв села пiдкотив камiнь — з нього стало видно дальше. Вже нiхто сьогоднi не скаже, хто був той перший винахiдник, але за ним потягнулись у степ всi односельчани. Йшли жiнки й чоловiки, йшли дiти й старi. I кожен з них приносив i висипав на одне й те ж мiсце землю i камiння: хто повний мiшок, хто торбу, вузлик, а хто тiльки одну пригорщу — скiльки принести змiг... Так незабаром за селом вирiс чималий горб. А щоб краще видно було з нього, на вершинi спорудили дерев'яну вишку. Важко пiсля цього стало ордi гуляти степом: не встигне вона з'явитись далеко на горизонтi, як вартовi вже б'ють на сполох, люди беруться за вила... Ординцi тодi вирiшили знищити варту. Як тi змiï, пiдповзли до пiднiжжя горба, та хлопцi не розгубилися. Вони пiдпалили пiд собою вишку, i в селi помiтили сигнал... Але коли жителi села, озброєнi вилами, прибiгли на помiч, земля на горбi вже була червона вiд кровi i вогню... Вона i досi вiд того червонiє. А як добре прислухатись, то можна почути, як там щось глибоко-глибоко гуде...
ЛЕГЕНДИ, ПЕРЕКАЗИ, БУВАЛЬЩИНИ ЧЕРВОНА МОГИЛА


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация